До 160-річчя секретаря фінансів Центральної Ради, діяча УНР, фундатора Українського товариства економістів Туган-Барановського Полтавський університет економіки і торгівлі підготував книжкову виставку
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
До 160-річчя секретаря фінансів Центральної Ради, діяча УНР, фундатора Українського товариства економістів Туган-Барановського Полтавський університет економіки і торгівлі підготував книжкову виставку
160 років тому, 20 січня 1865-го, народився Михайло Туган-Барановський – кооператор, державний діяч, соціолог, публіцист, педагог; автор підручника українською мовою «Політична економія»; генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради, діяч Української Народної Республіки (УНР), голова і фундатор Українського товариства економістів, спеціального Інституту економічної кон`юнктури, демографічного й кооперативного інститутів в УНР, борець за незалежність України у XX столітті. Ювілей відомого на весь світ видатного українського вченого-економіста за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з постановою Верховної Ради цього року відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи голови Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП бібліотека ПУЕТ підготувала віртуальну книжкову виставку «М. І. Туган-Барановський – економіст світового виміру. До 160 річчя від дня народження (1865-1919)».
Усі, хто цікавиться постаттю Туган-Барановського й економічною наукою загалом, можуть завітати до наукової бібліотеки згаданого закладу вищої освіти або ознайомитися із книжковою виставкою «М. І. Туган-Барановський – економіст світового виміру. До 160 річчя від дня народження (1865-1919)» в інтернеті, на офіційному сайті вишу за цим посиланням.
«Сьогодні ім’я цього видатного вченого й громадського діяча широко відоме науковій громадськості України та світу. Всесвітнє визнання він одержав за внесок у теорію кон’юнктурних коливань, монетарну теорію, історію й теорію кооперації. Відомими на Заході є його праці з проблем розподілу, історії економічних вчень, філософії, економічної соціології тощо. У чималому доробку вченого особливе місце належить працям із розвитку кооперації. Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі ділянки економічної науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що з’явилися й у перекладах на німецьку та французьку мови й принесли йому світове визнання. Нині, як ніколи раніше, українська держава потребує подальшого дослідження багатогранної наукової спадщини видатного та оригінального економіста-мислителя кінця ХІХ – початку ХХ століть Михайла Івановича Туган-Барановського», – наголосив ректор ПУЕТ, професор Олексій Нестуля.
Він розповів, що увазі читачів запропоновані такі книги та монографії:
– «Михайло Іванович Туган-Барановський : особистість, творча спадщина і сучасність». Присвячено пам’яті Туган-Барановського як засновника Донецького державного університету економіки i торгівлі.
– «Туган-Барановський, М. I. Паперові гроші та метал». Перший український переклад фундаментальної праці з монетарної теорії. Доведені у ній оцінки, висновки та пропозиції визначили шляхи розвитку грошово-кредитних систем та роль держави у їхньому функціонуванні на багато десятиліть наперед.
– «Туган-Барановський, М. I. Політична економія: Курс популярний». Автор посібника визначає предмет політичної економії й методи її дослідження, аналiзує ступенi суспільногo господарства, обмiнy, poзподiлу та споживання господарських благ; дає визначення таких категорiй, як праця, капітал, цінність, зарплата, гpoші, кредит тощо. Вiдтворено за текстом першого українського видання 1919 року.
– «Економічне вчення Михайла Тугана-Барановського». Праця Любомира Коваля повертає до наукового обiгу спадщину Тугана-Барановського. Його почали визнавати в англомовних країнах завдяки його теорії економічних циклів.
– «Українські кооператори. Історичні нариси». Мiститъся понад п’ятдесят нарисiв про життєвий шлях та активну творчу роботу громадсько-полiтичних дiячiв: учених, правникiв, священикiв, дiячiв культури, якi були подвижниками кооперативної iдеї в Україні.
– «Видатні діячі кооперативного руху та їх ідеї». Вмiщено понад сто бiографiчних довiдок про життєвий шлях i труд видатних дiячiв кооперативного руху, якi були подвижниками кооперативної iдеї в країнах світу в XIX – ХХ ст. – вiд зародження перших кооперативних товариств до масового розвитку кооперації, портрети видатних кооператорів.
– «М. Туган–Барановський про соціальну місію кооперативів». Висвiтлені проблеми виникнення й розвитку кооперативiв рiзних видів, ставлення до них держави, нові закономiрностi та можливостi розвитку кооперативного сектору економiки в країнах Європи й Україні. Детально розглянуті загальнi ознаки кооперативiв ycix видів, сучаснi кооперативнi принципи й цінності, проблеми кооперативної власності, мiжнародний кооперативний рух.
– «Економічне вчення М. Туган-Барановського. Історія економіки та економічної думки». Висвiтлюється історія економiчної думки України та провiдних країн світу.
«У цей ювілейний рік важливо не лише актуалізувати наукову, економічну спадщину Михайла Туган-Барановського, але й висвітлювати його постать у контексті появи й становлення понад сто років тому Української Центральної Ради та нашої держави – УНР. Чого лише вартий той факт, що Туган-Барановський був автором Декларації УНР «Економічна політика»!», – наголосив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Він висловив переконання про важливість донесення до широкого загалу історичних фактів про полтавські сторінки життя й діяльності Туган-Барановського.
У Полтавському офісі УІНП розповіли: «Навесні 1901 року його за участь у студентській демонстрації російські жандарми заарештували й вислали Михайла Туган-Барановського до Лохвицького повіту Полтавщини. Упродовж чотирьох років мешкав у селі Пізники неподалік Лохвиці (нині воно підпорядковане Чорнухинській селищній раді Лубенського району Полтавської області) у родині давнього знайомого Федора Русинова, де закохався в його доньку Ольгу й одружився. На матеріалах української господарської діяльності написав підручник «Основи політичної економії», редагував журнал «Вісник кооперації», який тоді вважався кращим у світі. А ще пірнув із головою у громадське життя: став активним діячем Лохвицького сільськогосподарського товариства, Лохвицького повітового та Полтавського губернського земств, товариства взаємодопомоги вчителів Лохвиччини. 1905 року звернувся до губернського земського зібрання з пропозицією про встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Полтаві та сприяв збору коштів для цієї мети».
Полтавський офіс УІНП
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
